Дитині 3 – го року життя  притаманно:

 Активна спрямованість на виконання дій без допомоги дорослого, прості форми виявлення самостійності, початок усвідомлення власного "Я", зародження самосвідомості.

 Подальший розвиток наочно-дійового мислення і поява елементарних видів мовленнєвих суджень про навколишній світ.

Утворення нових форм стосунків між дітьми, поступовий перехід від ігор поруч та ігор насамоті до спільної ігрової діяльності.

 Виникнення паростків сюжетно-рольової гри, поява простих сюжетів, у яких діти відображають дії близьких людей та прагнення обіймати певну роль в грі, початок використання предметів-замісників.

Ускладнення та урізноманітнення діяльності, поява образотворчої та конструктивної, елементарної навчальної та паростків трудової діяльності, формування нових потреб та інтересів.

Швидке збільшення словникового запасу, оволодіння граматичною будовою мови, зміна ролі власної мови, яка крім засобу спілкування стає регулятором поведінки у відповідності до поставленого самою дитиною питань чому?, коли?, де?, що це?, навіщо?.

Ускладнення почуттів до оточення (любов, прихильність, співчуття, симпатія) та поява почуттів, пов'язаних із діяльністю (задоволення, гордість за успіхи, обурення з приводу невдачі, радість від похвали), на базі яких закладаються почуття самоповаги та самолюбства.

Розвиток психічних процесів (сприйняття, відчуття, пам'яті, мислення, уваги), розширення кола об'єктів та їх властивостей, що зацікавлюють дитину, виникнення передумов для розуміння символів (букв, цифр), створення образів.

Активне прагнення до ознайомлення з властивостями предметів (кольори, форми, розміри, ін.), під час якого дитина починає співвідносити їх один з одним, набуває здатності прогнозувати зміни, що викликані їх діями.

Початкове виникнення статевої ідентифікації, усвідомлення того, що "я - хлопчик", "я - дівчинка", відповідне до цього дотримання правил поведінки;

Виникнення суперечності між потребою дитини в самостійності, прагненні бути "як дорослий" та її реальними фізичними і психічними можливостями або системою стосунків між нею та дорослим, які можуть загостритись і призвести до виникнення негативізму, упертості.

Пам’ятка

ВАЖЛИВІ СИМПТОМИ КРИЗИ ТРЬОХ РОКІВ

1.Негативізм. Дитина взагалі не хоче підкорятися дорослим. Негативізм не слід ототожнювати з неслухняністю, що буває у більш ранньому віці.

2.Упертість. Дитина наполягає на своїй вимозі, на власному рішенні. Малюк починає усвідомлювати себе як особистість і хоче, щоб на нього зважали. Упертість не слід плутати з наполегливістю.

3.Примхливість. Близька до негативізму, але має більш без особистісний характер. Це протест домашнього устрою.

4.Свавілля. Прагнення емансипації від дорослого. Дитина хоче бути самостійною. Це дещо нагадує кризу першого року, але тоді було прагнення фізичної самостійності, а тепер ідеться про глибший рівень – самостійність наміру, задуму.

5.Знецінювання дорослих. Батьки переживають справжній шок, почувши від дитини “дурень” або щось подібне.

6.Протест-бунт. Виявляється у частих сварках з батьками. У сім’ях з однією дитиною простежується прагнення деспотизму. Дитина вишукує безліч способів виявлення деспотичної влади над оточенням.

Процес кризи є тимчасовим, але пов’язані з ним новоутворення (відокремлення від оточення, порівняння з іншими) – важливий етап у психічному розвитку дитини.

Прагнення самостійності в дитини цього віку виявляється у формі гри, тому криза 3-х років і розв’язується шляхом переходу дитини до ігрової діяльності.

Принципи роботи з групою дітей раннього віку

• Не нав’язуйте себе нікому і дітям зокрема.

• Якщо не знаєте, як вплинути, - зупиніться!

• Позбудьтеся у вашому спілкуванні з дітьми тих впливів, які викликають у них протест чи негативну реакцію.

• Позбудьтеся неприязні до дітей та своїх негативних емоцій.

• Дотримуйтеся принципу рівноправності та співробітництва.

• Не фіксуйте увагу на невдачах.

• Давайте якісні оцінки.

• Не порівнюйте дитину з будь – ким, не ставте їй нікого у приклад.

• Не висловлюйте дитині свої симпатії у надмірній формі.

• Використовуйте різні форми несловесної підтримки дитини.

Поради

1. Частіше використовуйте завдання, пов’язані зі взаємостосунками:

• Заспівай для мене

• Піднімемо настрій Оленці

• Розвеселимо Надійку

• Порадуємо новенького Андрійка

2. Підтримуйте взаємодію та взаєморозуміння дитини з дорослим різними способами:

• Постійною усмішкою. Зустрічайте малюків з усмішкою.

• Індивідуальною бесідою

• Особистою рефлексією почуттів (спробуйте поставити себе на місце дитини і зрозуміти, чому вона зреагувала на навколишні фактори саме так)

3. Хваліть і заохочуйте дитину за щонайменші успіхи ів розв’язанні дидактичних завдань.

4. Ставтеся з повагою і розумінням до бажання дитини діяти з дидактичним матеріалом  «не так, як усі».

5. Не поспішайте з допомогою, але й не відмовляйте у ній, - допомога має надійти вчасно.

Планування та організація  навчально-виховної роботи

в групах дітей раннього віку

має відповідати низці сучасних вимог:

Умова планування:

• Диференційований підхід до  вивчення індивідуальних особливостей кожної дитини

Вимоги до планування:

• визначення терміну контроля за нервово - психічним розвитком дітей

• встановлення зв'язку між змістом занять з різних розділів програми (різних видів)  та іншими видами діяльності  малюків у повсякденні (комплексний підхід, інтеграція видів діяльності )

• повторюваність матеріалу 

Організація навчально – виховного процесу

• Закон України «Про дошкільну освіту»

• Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах»(№1/9-306 від 06.06.05) :основною формою

організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані та інші).:

-(заняття) для дітей раннього віку - до 10-15 хвилин (5-6групових занять на тиждень);

-самостійна навчальна діяльність дітей;

-індивідуальна робота з ними.

• Лист МОНУ від 27.06.2014 № 1/9-341 «Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році»

(Основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності дітей раннього віку є ігри-заняття фізичного, сенсорно-пізнавального (розвиток сенсорики, предметної діяльності, ознайомлення з природним та предметним довкіллям), мовленнєвого (розвиток мовлення, ознайомлення з художньою літературою), художньо-естетичного (музична, образотворча діяльність) спрямування.

Індивідуальні(5-7 хв), індивідуально-підгрупові (2-3 дитини) та підгрупові (8-10 дітей -10 -15 хв) ігри-заняття).

Орієнтовна тривалість ігор-занять

1. Навчання дітей здійснювати як в повсякденному спілкуванні педагога і дітей, так і в процесі керівництва різними видами дитячої діяльності і на спеціально організованих заняттях згідно розкладу (вказувати тип, вид заняття, програмові завдання, матеріал).

2.  В першу половину дня варто проводити не більше 2-х занять тривалістю не більше 30 хвилин.

3.  У зв'язку з ускладненням змісту дошкільної освіти, її модернізацією заняття з будь-якого розділу програми можна проводити тематичними циклами, інтегруючи і комбінуючи їх відповідно до теми НВБ. Лише після різнобічного вивчення однієї теми можна переходити до розгляду іншої та її планування.

 4. Якщо більшість дітей не засвоїла нового навчального матеріалу після пропонованого циклу занять, потрібно провести роботу у цьому напрямі на наступних заняттях чи використати інші аналогічні види діяльності та ігри.

5. З кожного розділу програми згідно розкладу достатньо передбачати по одному заняттю на тиждень. Планувати на одному занятті таку кількість програмових завдань, з якими діти могли б бездоганно справитися до наступного спеціально організованого заняття, якому передує клопітка індивідуальна робота із засвоєння матеріалу попередньої теми.

6. Щоденно варто планувати індивідуальну роботу з мовленнєвого спілкування (2 рази на тиждень з кожною дитиною) та за потребою (з використанням дидактичних ігор) - з інших розділів програми.

7.Якщо дитина випереджає своїх ровесників, виконала програму своєї вікової групи, з нею варто займатися за програмою  молодшої групи або за іншою індивідуальним планом.

8. Заняття в ранньому віці проводяться лише  по підгрупах. Першою на заняття запрошується молодша підгрупа. Для старшої підгрупи в календарному плані завжди варто передбачати ускладнення до занять. Старша підгрупа займається під наглядом помічника вихователя.

9.  Форма проведення заняття має бути виключно ігровою. Слід пам'ятати: не можна дитині дозволяти довго сидіти на одному місці в одному положенні, навіть якщо їй це дуже подобається. Необхідно змінювати види діяльності. А тому, плануючи заняття і його етапи, необхідно обов'язково враховувати дану вимогу.

10. Заняття з фізкультури та музики можна проводити разом з усіма дітьми, надаючи питомої ваги індивідуальній роботі з ними.

11. Раціональніше і ефективніше потрібно використовувати можливості прогулянок для всебічного і гармонійного розвитку малюків: стимулювання їх розумових операцій; розвитку активного мовлення; збагачення чуттєвого досвіду; розвитку спостережливості, уваги, пам'яті, просторової орієнтації; удосконалення різноманітних рухів тощо. Тому, організовуючи першу прогулянку, слід ретельніше планувати її обов'язкові структурні компоненти:

- різноманітні спостереження у довкіллі (їх тривалість - 7-1О хв.);

-  дидактичні завдання з різних розділів (їх тривалість - 3-4хв,повторюваність кілька разів протягом однієї прогулянки);

- трудові дії самих дітей (до 10-20 хв);

- рухливі ігри та рухові вправи (3-4 гри різної рухливості, повторюваність гри - 4-5 разів).

Під час вечірньої прогулянки вихователь додатково зайнятий зустріччю з батьками, тому спеціально планувати організоване спостереження і трудові дії дітей не варто. На прогулянках потрібно ефективніше використовувати час для індивідуальної роботи з окремими дітьми, планувати індивідуальні заняття з різних розділів програми.

12. В режимі дня знаходити час для планування індивідуальних ігор-занять на вирішення завдань логіко-математичного змісту, а також включати окремі завдання з формування елементарних логіко-математичних понять у дітей до інтегрованих і комбінованих занять (сенсорики, конструювання,

мовленнєвого спілкування, образотворчої діяльності тощо), забезпечуючи багаторазову повторюваність ігор-занять у різних варіантах (змінити іграшки, посібники, місце проведення, мету, матеріал).

13. Максимально планувати роботу з ознайомлення малюків з дитячим фольклором (кожна гра-забавлянка має тривати 2-3 хвилини). З дітьми розучувати невеликі утішки, забавлянки, авторські вірші, що є не спеціально організованою діяльністю на занятті, а літературним супроводом щоденного буття дитини, бесід, спостережень, побутових процедур (купання, годування, одягання, вкладання спати, пробудження тощо). Багаторазове повторення вірша призводить до його мимовільного запам'ятовування дитиною. Малі фольклорні жанри потрібно записувати у плані.

14. Планувати більше ігор-занять з читання дітям художньої літератури (це їх досить розвиває), активніше використовуючи театр (1-2 рази на місяць). Щоденно планувати читання знайомої казки (протягом З-5хв). Читання нових казок та оповідок планувати 2-3 рази на місяць.

15. До кожної гри-заняття, виду діяльності дітей (гри, праці, спостереження, слухання, образотворення) обов'язковою є мотивація, яку слід продумувати і планувати заздалегідь.

16. При плануванні спеціально організованих ігор-занять можна використовувати такий варіант організації навчання дітей: поки вихователь займається з молодшою підгрупою, старші граються і готуються до заняття під наглядом помічника вихователя; потім вихователь працює зі старшою підгрупою, а молодші граються і допомагають помічнику вихователя підготувати матеріал до наступного заняття. Педагог знову займається з малятами, залишаючи старших під наглядом помічника; потім малята збираються на прогулянку з помічником, а вихователь проводить друге заняття зі старшою підгрупою. Після заняття педагог виходить з молодшою підгрупою на прогулянку, а старша підгрупа під наглядом помічника починає одягатися. Однак, організація навчання дітей за підгрупами може бути ефективною лише за умови активної участі в ньому помічника вихователя і чіткого розподілу обов'язків між помічником і педагогом. Вихователь повинен щоразу продумувати і планувати етапи цієї співпраці, готувати необхідний для кожного заняття добір дидактичного матеріалу.

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ  ЗАНЯТЬ

З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ

(методичні рекомендації)

         Індивідуальні заняття з дітьми раннього віку можуть включати в себе такі структурні компоненти:

• ігри і завдання з розвитку мовлення,

• ігри і завдання з сенсорики,

• ігри і завдання з розвитку дрібної моторики руки,

• ігри і завдання з ознайомлення з навколишнім.

1. Заняття  найкраще починати з вправ, направлених на формування сенсорної культури (закріплення і повторення матеріалу,  що дає дитині можливість налаштуватися на подальшу роботу, отримати позитивні емоції від того, що в неї щось виходить);

2. Основна частина – самий активний етап заняття. Вона включає в себе знайомство з навколишнім світом та розвиток мовлення. В основній частині систематизується та узагальнюється мовленнєвий матеріал, засвоєний  в процесі інших видів діяльності, розширюється словник, активізується зв'язне мовлення.

3. Формуючи  уявлення про навколишній світ, готуємо дітей до сприйняття слова, разом з тим і художнього.  На це відводиться до 5-7хв.

4. Щоб дитина не перевтомилася, необхідно переключати її на інші види діяльності, на розвиток рухової активності та дії з предметами. В цій частині розширяється пасивний словник дитини, супроводжуючи діяльність потішкою,  віршем, словами рухливої гри.

5. Закінчуватися заняття може самостійною грою дитини з іграшкою або матеріалом, що їй сподобався, або з якою навчилася діяти. Це дозволить вихователеві плавно перевести дитину із ситуації гри та спілкування з дорослим до самостійної діяльності.

Методичні рекомендації до проведення пальчикових ігор

• Перед грою з дитиною обговорити її зміст, відразу при цьому відпрацьовуючи необхідні жести, комбінації пальців, руху. Це не тільки дозволить підготувати малюка до правильного виконання вправи, але і створить необхідний емоційний настрій.

• Перед початком вправ діти розігрівають долоні легкими прогладжуваннями до приємного відчуття тепла.

• Усі вправи виконуються в повільному темпі, від 3 до 5 разів, спочатку правою рукою, потім лівою, а потім двома руками разом.

•  Виконуйте вправи разом з дитиною, при цьому демонструючи власну захопленість грою.

• При виконанні вправ необхідно залучати, по можливості, всі пальці руки.

• Необхідно стежити за правильною постановкою кисті руки, точним перемиканням з одного руху на інше.

• Потрібно домагатися, щоб всі вправи виконувалися дитиною легко, без надмірного напруження м'язів руки, щоб вони приносили їй радість.

• Всі вказівки даються спокійним, доброзичливим тоном, чітко, без зайвих слів. При необхідності дитині надається допомога.

• В ідеалі: кожне заняття має свою назву, триває кілька хвилин і повторюється протягом дня 2-3 рази.

• Вибравши дві або три вправи, поступово замінюйте їх новими. Улюблені залишіть у своєму репертуарі і повертайтесь до них за бажанням малюка.